“Наш університет побудований на купах коров’ячих кісток!” Так часто говорять студенти багатьох корейських університетів, найчастіше, здається, Університету Корі. Здавалося б, яке відношення кістки великої рогатої худоби можуть мати до установ вищої освіти? Виявляється, найпряміше.
Післявоєнні десятиліття були в Кореї епохою гігантських соціальних змін, і однією з цих змін стало стрімке зростання корейської вищої освіти.
До кінця колоніального періоду початкова освіта стала вже досить звичайним явищем – принаймні, для хлопчиків, більше половини яких до 1940 р. відвідувала початкові школи. Проте лише небагато корейських сімей могли тоді відправити дітей до середньої школи, а вже про вуз мови не було в принципі. Чималу роль тут грала і політика колоніальних властей. Кореци зараз не люблять згадувати про те, що японські власті серйозно підтримували початкову освіту в колоніальній Кореї (в цьому відношенні корейці тридцятих років знаходилися в куди кращому положенні, чим, скажімо, жителі Індії або інших британських колоній тієї ж епохи). Проте доступ корейців до вищої освіти при цьому по можливості обмежувався. Японській імперії потрібні були корейці, яким можна було б довірити кулемет або токарний верстат, але ніяк не корейці-інтелігенти, від яких Імперії були б одні неприємності.
На початок 1945 р. тільки 2% всіх дорослих корейців мала повна середня освіта. Вища освіта була взагалі рідкістю виняткової. Тільки жменька корейців – як правило, нащадки дуже багатих сімей або ж люди виняткового таланту і завзятості – змогли здобути вищу освіту, причому вчилися вони в основному за кордоном, в Японії. У 1945 р. у всій Кореї були менше двох тисяч володарів вузівських дипломів – і це на країну, населення якої тоді, перед розколом на Північ і Південь, складало приблизно 30 мільйонів чоловік.
Протягом перших декількох років після відновлення незалежності початкове навчання стало звичайним по всій країні. При цьому в школу в масовому порялке пішли і дівчатка, так що і рівень відвідуваності початкових шкіл збільшився з 30% на початку 1940-х рр. до 70% напередодні Корейської війни. У п’ятдесяті роки початкова освіта стала обов’язковою і загальною. Це створило основу для того вибухоподібного зростання вузівської системи, яке почалося після війни.
Нинішня корейська університетська система народилася в кінці 1940-х років. У колоніальні часи Корея мала тільки один вуз – Кенсонській Імператорський Університет (Кенсон – це тодішня офіційна назва Сеула), а також як декілька учбових закладів, які вважалися «вузами з неповним (дворічним) курсом» і які можна умовно порівняти з російський-радянськими технікумами. При цьому майже всі викладачі і більше половини студентів єдиного університету були японцями. В кінці сорокових по всій країні виникла велика кількість університетів, в основному створених на базі середніх шкіл і технікумів.
Статті по темі
Теги: корея, національні вузи, освіта, особливості освіти, сімя, студент, університет, університет корі, університетська система
, детские праздники в киеве