Сезон дощів – це коли весь час йде дощ. День і ніч. То дрібний, то такий, що посилюється – і так багато днів. Так от, в нинішньому тисячолітті я щось такого і не пригадаю, тому синоптикам не дуже повірив. І опинився правий. Де, скажіть на милість, обіцяні дощі? Немає їх. Нас знову обдурили. Виходить, що на природу цілком можна їхати. Хоча, звичайно, парасолька краще все-таки узяти. Або замість парасольки модний нині в Кореї легкий плащ з полімерної плівки. Раптом синоптики все-таки опиняться праві, і дощи, нарешті, зарядять. Але не тільки туристів хвилює прогноз погоди. Стежать за ним і селяни. Вони почали було готуватися до дощів, і до повеней, які неминуче відбуваються в Кореї, коли опадів випадає трохи більше звичайного. Але зараз, принаймні, якийсь час, вони можуть особливо не хвилюватися, разів дощів немає.
Отже, ми сідаємо в машину і їдемо по 6-у національному шосе у напрямі повіту Янпхен, на південний схід від Сеула. Пункт нашого призначення – село з досить хитрою в плані вимови назвою – Силлонні. Починаючи з нинішньої весни, жителі цього села вирішили запрошувати до себе туристів-городян, щоб вони могли познайомитися з життям на селі. Адже, ви, звичайно, знаєте – наприклад, по мультфільму про кота Матроськіна, що життя в селі – це приголомшлива екзотика. Дорога від столиці до Силлонні займає приблизно півтори години. На в’їзді в село нас вітає транспарант: «Ласкаво просимо в Силлонні, село добрих сердець». Нашим провідником буде людина, що відповідає за організацію турпоїздок городян в Силлонні, пан Ан Сун Тхе:
«Село добрих сердець» – це девіз Силлонні. Якщо ви приїдете до нас, ви самі зможете відчути душевне тепло наших жителів. Це все одно як якщо ви приїдете в село до рідної бабусі.
Так, бабуся – це дуже добре, особливо якщо вона натуральна бабуся, а не, наприклад, Баба Яга. У бабусь є як мінімум дві великі переваги. По-перше, вони добріше за маму з татом. А по-друге, від них набагато легше втекти і сховатися, якщо напаскудив. Загалом, нам пропонують пригадати дитинство – напевно тому, що для більшості дорослих корейців дитинство пов’язане з життям в селі, адже Сеул з передмістями, де тепер живе половина населення, – він зараз таке велике місто. Але так було далеко не завжди. Процес урбанізації почався порівняно недавно. Тому серед представників не тільки старшого, але і середнього покоління корейців корінних городян не так вже і багато. Це молодь здебільшого нічого окрім міста не бачила. А для дорослих поїздка в село – це дуже часто подорож у власне дитинство. Яке, що б там не було – хоч війна, хоч розруха – все одно було щасливим.
Статті по темі
Теги: все, девіз силлонні, картопля, ми, населення силлонні, повіт янпхен, природа, село, силлоні
,