Сьогодні я хотів би розповісти про те, чого в Кореї… ні, які із звичних нам продуктів не можна знайти в сеульськіх магазинах. Дійсно, на російський погляд корейські магазини здаються рясними навіть зараз, коли і в Росії часи дефіциту пішли в минуле. І, проте, корейські кулінарні традиції вельми відрізняються від російських, так що немає нічого дивовижного в тому, що багато з тих продуктів, до яких звикли наші російські слухачі, в Кореї або взагалі відсутні, або зустрічаються дуже рідко.
Почнемо, напевно, з хліба, в першу чергу – з чорного житнього хліба. До шестидесятих років корейці не їли хліба взагалі – ні білого, ні чорного. З кінця шестидесятих хліб став все частіше з’являтися у продажу, і зараз його можна купити в будь-якому магазині, проте це, зрозуміло, білий хліб, приготований по американських рецептах. Звичного нам чорного житнього хліба в Кореї немає. У свій час, на початку дев’яностих років, в районі Ітхевона, де в основному живуть іноземці і де зосереджені численні посольства, діяла німецька булочна, в якій зрідка з’являвся і чорний хліб. Коштував він немало (майже 8 доларів буханець), на смак багато в чому відрізнявся від російського (оскільки робили його по німецьких рецептах), але все-таки це був чорний хліб. Проте популярністю він не користувався, і з 1995 року його перестали випікати. Тільки недавно в Пусане і Сеулі знов з’явився чорний хліб, цього разу випечений по російським рецептам.
Якщо говорити про молочні продукти, то ситуація тут теж досить цікава. Корейці стали у великих кількостях пити молоко тільки після війни, і технологія виробництва молочних продуктів була позаїмствована з Америки. В результаті, в Кореї є багато видів молочних продуктів, які в Росії або зовсім невідомі, або з’явилися в самий недавній час. З іншого боку, багато звичних нам речей в Кореї немає – наприклад, сметани і сиру. Точніше кажучи, вони зрідка з’являються в спеціальному “дипломатичному” магазині, здійснювати покупки в якому – принаймні теоретично – мають право тільки дипломати і члени їх сімей. Правда, корейці, як і інші народи Далекого Сходу, їдять так званий “соєвий сир” (у Кореї його називають “тубу”, в Китаї – “доуфу”), проте на смак він має з молочним сиром мало загального. Не дуже добре йдуть справи і з сиром. У корейських магазинах можна побачити плавлені сирки (чесно кажучи, не особливо смачні), але сьогодення, звичного нам сира там майже не буває. Його можна купити тільки в крупних інтурістовськіх готелях, де стоїть він дуже навіть немало. Немає в Кореї і звичного нам кефіру, який взагалі за межами Росії майже невідомий. В той же час усілякі йогурти, які тільки в послеперестроєчниє роки стали проникати до Росії, дуже популярні в Кореї.
Статті по темі
Теги: вживання молока, кореєць, корея, кулінарні традиції, магазин, ми, соєвий сир, тубу, хем, хліб
, Вам вынести старую ванную: чугунные ванны.