В останнє десятиліття “корейська присутність” в Росії стала відчуватися серйозно, і корейські товари стали все частішими з’являтися в російських магазинах, а корейські імена — на сторінках російських газет. Проте, як відмітив, напевно, будь-який уважний читач, часто-густо ім’я однієї і тієї ж людини (або назва однієї і тієї ж компанії) записується порусські самими різними способами. Охочим я можу порадити, наприклад, провести маленький експеримент і спробувати знайти в серйозних російських довідниках таку, здавалося б, всім добре відому компанію як “Самсунг”. Завіряю: ні у одній серйозній книзі, написаній професійним корееведом-економістом, Ви такої компанії не знайдете. На сторінках таких книг, правда, не раз буде згадана інша компанія — “Самсон”, але далеко не всі зрозуміють що це — та ж сама фірма “Самсунг”, тільки в іншій (до речі, правильнішою) транскрипції. Втім, це не ще найскладніший випадок. Здогадатися про те, що “Дайву” і “Теу” — це одна і та ж фірма, буде, напевно, поважче.
Отже, з передачею корейських імен і назв по-російськи далеко не все гаразд. Я б, мабуть, навіть сказав, що історія передачі корейських імен, корейських географічних назв, і, особливо, назв корейських компаній в російському друці — це історія помилок і непорозумінь. Коли я бачу в газеті або в популярному журналі правильно написане корейське ім’я, я просто дивуюся з цього. Втім, дивуватися з мене доводитися рідко: переважна більшість імен передана з помилками.
В чому ж причини такої ситуації? Причин цих багато. Почну з того, що фонетичні системи російської і корейської мов дуже відрізняються один від одного. У корейському зустрічаються звуки, яким в російському просто немає аналогів. Наприклад, в корейській мові є два звуки “о”, два звуки “н”, два звуки “е”, часто зустрічається специфічний звук, який зазвичай передається як “ч”, але насправді від нього вельми відрізняється (на російський слух він звучить чи то як “ть”, чи то як “чь”, чи то як “дьж”). Людина, яка сам не володіє корейською, навряд чи зуміє на слух відрізнити “огубленноє” від “неогубленного Про” або “задньоязикове Н” від “переднеязичного Н”.
Оскільки до початку шестидесятих років навіть серед журналістів, що працювали в Кореї, і дипломатів корейський знали небагато, то і записувалися корейські імена за принципом “як чується”, тобто — вельми неточно. Соттветственно, в такому спотвореному вигляді з’являлися вони і в наших газетах і книгах.
Статті по темі
Теги: імя, звук, кореєць, краєзнавці, назва, північно східний діалект, транскрипція, транскрипція слів, фонетика
, Кольцо баскетбольное амортизационное