У 1962 р., після того, як Корея приступила до реалізації першого п’ятирічного плану розвитку народного господарства, в країні відбулися стрімкі соціально-економічні зміни. За три десятиліття національна економіка добилася вражаючих успіхів, і в грудні 1996 р. Південна Корея була прийнята в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Через рік в країні вибухнула серйозна валютний-фінансова криза, яка змусила звернутися до Міжнародного валютного фонду. Криза спричинила за собою не тільки масове безробіття і попит, що ріс, на соціальні послуги, але і розпад сімей, невідповідність рівня заробітних плат. У серпні 2001 р.. завдяки безперестанним зусиллям, Південна Корея змогла на три роки раніше встановленого терміну погасити всі кредити, отримані від МВФ.
Навіть у 1997-1998 роках, коли країна вимушена була долати валютний-фінансову кризу, уряд не жалів ні часу ні засобів на виконання важливих завдань в області соціального забезпечення громадян. У жовтні 2000 р. були встановлені «основні нормативи гарантії прожиткового мінімуму». Ця система передбачала надання державних субсидій більше 1,5 млн. чоловік, тоді як в грудні 1997 р. їх отримували лише 370 тис. громадян. Ті, на кого розповсюджувалася дана програма незалежно від віку або працездатності, отримали в грошовому виразі різницю між реальними доходами і мінімальним прожитковим мінімумом.
У 1988 р. в Кореї була введена національна пенсійна система, яка охоплювала всі робочі місця загальною чисельністю в 10 чоловік і більш, а в квітні 1999 р. вона розповсюджувалася вже на вагу трудове населення країни. До кінця 2001 р. національна пенсійна програма в індивідуальному або колективному порядку охоплювала 16,1 млн. робочих і службовців. За станом на кінець липня 2003 р. пенсію отримують близько 992 тис. чоловік. Уряд запропонував також пенсійну програму для старезних в сільських районах країни. Право на отримання пенсії надається громадянам старше 60 років у разі виплати ними пенсійних внесків як мінімум протягом 5 років.
Іншим важливим досягненням можна назвати значне розширення програми страхування безробітних, яка була введена з метою надання допомоги тим, хто залишився без роботи в період валютний-фінансової кризи або в результаті промислової реструктуризації. Ця програма була введена ще в 1995 р. і розповсюджувалася тільки на працівників, зайнятих повний робочий день в компаніях чисельністю в 30 чоловік або більш. А в жовтні 1998 р. вона вже діяла на всіх робочих місцях. Була збільшена сума грошової допомоги для безробітних і продовжений пільговий період.
Статті по темі
Теги: допомоги, країни, охорони здоровя, пенсійної системи, програми, прожиткового мінімуму, соцзабезпечення, уряду, чоловік
,