Сьогодні я хотів би розповісти Вам про знаменитих корейських куртизанок – “кисен”, згадки про яких так часто з’являються на сторінках корейських класичних романів, написаних сторіччя тому.

Хто такі кисен? Це – корейський варіант того явища, яке було широко поширено по всьому Далекому Сходу. У Китаї, де власне і виникла традиція, про яку ми ведемо мову, цих жінок називали “цзі” (на російську мову традиційно і, на мій погляд, невдало це слово переводиться як “співачка”). Японським варіантом була гейша і куди менш відома за межами Японії ойран. У Кореї ж з незапам’ятних часів з’явилися кисен.

Отже, кисен – це корейська гейша? Таке пояснення, дійсно, часто і дають іноземцям, але вірно воно тільки частково. Скоріше вже кисен – це китайська “співачка”, але і в Росії, і на Заході в цілому, про цих самих “співачок” чули куди менше, ніж про гейш.

Кисен вдавали із себе тих, що професійних розважають і, одночасно, куртизанок. Саме куртизанок, а не повій в західному розумінні цього слова. Хоча кисен і могла провести ніч з тим, що придивився їй або ж з готовим добре заплатити за задоволення гостем, основою її роботи був зовсім не “продаж весни” (так поетично іменують на Далекому Сході проституцію). У цьому, до речі, полягає і відмінність, яка існувала між гейшей і кисен. Для корейської кисен ніч з клієнтом, який погодився за це заплатити, була цілком допустима, а ось японська гейша взагалі не могла підробляти проституцією. У Росії закріпився стереотип, відповідно до якого японська гейша, – це просто свого роду високооплачувана повія, хай і дуже утворена, і з чималими талантами. Це абсолютно невірно. У старій Японії гейша могла мати одного або декілька коханців, отримувати від них подарунки і гроші, але вона не могла перетворювати проституцію на своє заняття, це було прямо заборонене законом і каране. Проституцією займалися інші жінки – так звані ойран, які ретельно охороняли свою професійну монополію на цей прибутковий бізнес.

В старій Кореї подібного строго розділення не існувало. Проте головною функцією кисен була організація прийомів, а її головним достоїнством – уміння підтримувати світську бесіду, грати на музичних інструментах, співати і писати вірші.

Відповідно до вікових традицій жінки в дворянських сім’ях в Кореї вели самітницьке життя. Вони рідко могли виходити з будинку, і їм було строго заборонено зустрічатися з гостями, що приходили, якщо ті тільки не були найближчими родичами. Жіноча половина дворянського будинку була закрита для сторонніх. Тому всі зустрічі і бесіди в корейських будинках проходили у виключно чоловічій компанії.

Статті по темі

Теги: , , , , , , , ,

, авторегистратор харьков

Leave a Reply

You can use these tags: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>