За останню чверть століття Республіка Корея добилася того, що зараз широко відоме як “економічне диво на річці Ханган”. Після того, як в 1962 р. Корея вступила на шлях радикальних економічних реформ, темпи її економічного зростання стали одними з найвищих в світі. В результаті в Кореї, тривалий час колишньою бідною аграрною країною, стала бурхливо розвиватися промисловість, і значно виросли доходи населення.
За три десятиліття, з 1962 по 1992 рр., валовий національний продукт Кореї збільшився з 2,3 до 294,5 млрд. доларів США, і одночасно ВНП на душу населення виріс з 87 до 6749 доларів в поточних цінах. Ключем до подібного успіху послужило ухвалення стратегії розвитку, орієнтованої на зовнішні зв’язки, яка зробила експорт основною рушійною силою економічного зростання. Така стратегія виходила з особливостей країни, яка володіла мізерними природними ресурсами і вузьким внутрішнім ринком, з одного боку, і могутніми трудовими ресурсами, з іншого боку. Важливу роль зіграли природна працьовитість і високий рівень освіти корейців.
Завдяки успішній реалізації програм розвитку в країні була здійснена радикальна структурна перебудова економіки. Частка оброблювальної промисловості у ВНП збільшилася з 14,4% до 33,8% в 1992 г, Об’єм товарообігу перевищив 152,4 млрд. доларів в порівнянні з 500 млн. доларів в 1962 р. Норма внутрішніх заощаджень за той же період піднялася з 3,3% до 34,9%. У 1986 р. Корея вперше добилася активного сальдо торгового балансу.
Успіхи, досягнуті Кореєю, представляються тим більше значними, якщо пригадати, що до початку 60-х рр., практично впродовж всієї своєї довгої історії, вона була економічно відсталою країною. До звільнення Кореї від 35-річного колоніального панування Японії (1910-1945), під час якого економічні ресурси безжально експлуатувалися японцями, в країні майже не було крупної промисловості. Корейська економіка піддалася подальшому руйнуванню під час спровокованої комуністами Корейської війни (1950-1953), на залік ран, від якої було потрібно багато часу. У 1961 р. Корея все ще випробовувала безліч труднощів, з якими зазвичай стикаються країни, що розвиваються. Приріст населення, що жило в умовах крайньої убогості, складав 3% в рік. Панувало безробіття, внутрішні заощадження знаходилися на мінімальному рівні. Експорт був незначним і країна залежала від імпорту як сировини, так і найважливіших видів промислової продукції.
Промисловий розвиток
Статті по темі
Теги: економічні реформи, корейське економічне диво, корея, країна, ринок, розвиток, розвиток виробництва, темпи економічного зростання, що
,